Главная > Законодательство > ДБН В.1.2-7-2008

6.2.3.4.1 Загальні положення 
Обмеження поширення вогню і диму можна досягти одним з наведених нижче способів або їх комбінацією: 
– встановленням протипожежних перешкод (стін, перекриттів тощо) відповідно до призначення об'єкта (тобто до очікуваної термічної дії на будівельному об'єкті); 
– закриванням прорізів у протипожежних перешкодах; 
– відповідною конструкцією фасадів, що стримує поширення вогню на прилеглі частини того самого об'єкта; 
– застосуванням систем пожежогасіння; 
– застосуванням систем димо– і тепловидалення; 
– встановленням протидимних перешкод (наприклад, димонепроникних дверей); 
– влаштуванням вогнестійких вентиляційних повітропроводів та/або установленням протипожежних клапанів із привідними пристроями; 
– застосуванням систем підпору повітря для створенням перепадів тиску повітря між зонами в межах будівельного об'єкта для обмеження проходження між ними диму. 
Примітка. На шляхах евакуації не повинні створюватись критичні умови, небезпечні для життя людей, які там перебувають. Поширення тепла і диму (зниження видимості – токсичність) за межі приміщення, в якому виникла пожежа, може призвести до зменшення тривалості досягнення критичних умов. 
На практиці границі між протидимними відсіками часто, але не завжди, збігаються з границями протипожежних відсіків і тоді обидві функції можуть виконуватись тими ж самими огороджувальними конструкціями. 
Зазвичай приймається, що огороджувальні вогнестійкі конструкції без прорізів чи щілин є достатніми перешкодами поширенню диму і нема потреби висувати до них детальні вимоги. Це може не стосуватись інших огороджувальних конструкцій, наприклад, дверей, ущільнень у місцях проходження труб та електричних кабелів тощо, і якщо передбачається виконання ними функції димозатримування, необхідно детальне формулювання вимог щодо протидимних перешкод. 
Особливу увагу слід звернути на ризик поширення диму, зумовлений наявністю вентиляційних каналів, каналів і шахт для інженерних комунікацій, у тому числі прорізів для їх технічного обслуговування. 
6.2.3.4.2 Частини об'єктів, яких стосуються ці вимоги: 
а) поверхні, що зазнають впливу, і використовуються як фасади; 
б) частини (з функцією протипожежних перешкод): 
– стіни (внутрішні/зовнішні); 
– перекриття, підлоги; 
– покриття (дахи); 
– перегородки і ненесучі зовнішні стіни. 
Що стосується зовнішніх стін, поширення вогню з одного протипожежного відсіку в інший може відбуватись через: 
– пошкодження протипожежних перешкод між протипожежними відсіками; 
– пошкодження з'єднань між стінами/перекриттями і фасадами (зовнішніми стінами); 
– поширення вогню в порожнинах всередині фасадів (зовнішніх стін); 
– поширення вогню по зовнішній поверхні фасаду (зовнішньої стіни). 
Критерії експлуатаційних характеристик: 
– характеристика "реакція на вогонь"; 
– вогнестійкість, яку оцінюють під впливом вогню зсередини та під впливом вогню ззовні; 
– стельові мембрани; 
– кожухи для конвеєрів і стрічкових транспортних систем; 
– фальшпідлоги; 
– з'єднання конструкцій; 
– канали і шахти для інженерних комунікацій; 
– (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.5); 
в) частини, що підвищують вогнестійкість 
Підвісні стелі 
Підвісною стелею вважається така стеля, яка тільки сприяє вогнестійкості елемента (наприклад, перекриття або покриття), що знаходиться вище, на відміну від стельової мембрани (6.3.1.3.5.3), яка сама по собі має вогнестійкість незалежно від вищерозташованого елемента. 
Необхідно брати до уваги вплив на вогнестійкість прорізів для освітлення, вентиляції і технічного обслуговування, сервісного обладнання і горючих матеріалів у порожнинах перекриття або покриття, пристроїв для підвішування тощо (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.4 а); 
г) системи: 
– вентиляції (повітропроводи і клапани) (див. 6.2.3.2.6); 
– автоматичні пожежної сигналізації (див. 6.2.3.3.2 г), 9); 
– димо- та тепловидалення (див. 6.2.3.3.2 г), 10); 
– підпору повітря. 
Обладнання системи підпору повітря для обмеження поширення диму призначено для захисту певних шляхів евакуації та інших зон від проникнення диму шляхом підтримування тиску повітря в їх межах на рівні, вищому ніж у прилеглих частинах об'єкта. Ці вільні від диму зони дають можливість: 
– людям, що перебувають на об'єкті, евакуюватись у безпечне місце 
та/або 
– пожежно-рятувальним підрозділам діяти в будівлі з безпечного місця. 
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення та ззовні. 
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність встановлювати запроектований рівень надлишкового тиску у вказаному приміщенні або запроектовану швидкість потоку крізь прорізи в стінах приміщення. Система повинна виконувати свою функцію в разі виходу з ладу основного джерела живлення. 

|1|2|3|4|5|6|7|8|9|10|11|12|13|
|14|15|16|17|18|19|20|21|22|23|24|