Главная > Законодательство > Нормы пожежної безпеки для пасажирських вагонів

3. Основні терміни і визначення

Вогнезахищений (матеріал, виріб) - вогнезахищена конструкція (матеріал, виріб) (конструкція), знижена пожежна небезпечність або підвищена вогнетривкість (якого) (якої) є наслідком вогнезахисного оброблення (ДСТУ 2272).

Вогнетривкість (вогнестійкість) - здатність конструкції, виробу зберігати функційні властивості в умовах пожежі (ДСТУ 2272).

Горючість - здатність речовин до горіння під впливом джерела запалення (СТ СЭВ 383-87).

Група горючості - класифікаційна характеристика здатності матеріалів до горіння (ГОСТ 12.1.044).

Дим - видима у повітрі суспензія твердих або рідких часток або газу, що утворюються при горінні (СТ СЭВ 383-87).

Індекс поширення полум'я - умовний безрозмірний показник, що характеризує здатність матеріалів запалюватись, поширювати полум'я по поверхні і виділяти тепло (ГОСТ 12.1.044).

Коефіцієнт димоутворення - показник, що характеризує оптичну щільність диму, що утвориться при полум’яному горінні або термоокислювальній деструкції (тлінні) певної кількості твердої речовини (матеріалу) в умовах спеціальних випробувань (ГОСТ 12.1.044).

Межа вогнестійкості конструкції – показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості (ДСТУ 3855-99).

Небезпечний чинник пожежі - прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків (ДСТУ 2272).

Пожежний приймально-контрольний  прилад - устаткування, від якого сповіщувачі можуть забезпечуватися живленням та яке:
а) призначене приймати сигнал про пожежу та формувати сигнал пожежної тривоги, яке також може бути використане для індикації місця пожежі та для записування зазначеної інформації;
б) здатне (за потреби) передавати сигнал про виявлення пожежі через пристрій передавання пожежної тривоги до, наприклад, пожежної охорони чи через пристрій керування автоматичними засобами протипожежного захисту  до автоматичної установки пожежогасіння;
в) призначене для автоматичного нагляду за належним функціюванням системи, звукового та світлового попередження про певні несправності.

Пожежний сповіщувач – компонент системи автоматичної пожежної сигналізації, що містить принаймні один сенсор, який постійно або періодично з малими інтервалами часу контролює одне фізичне і (або) хімічне явище, яке асоціюється з пожежею, та видає принаймні один відповідний сигнал до пожежного приймально-контрольного приладу (ДСТУ ISO 7240-1:2007).

Показник пожежної небезпеки - значення, що кількісно характеризує будь-яку властивість пожежної небезпеки (ДСТУ 3855).

Показник токсичності продуктів горіння - відношення кількості матеріалу до одиниці об'єму замкнутого простору, в якому газоподібні продукти, що утворюються  при горінні матеріалів, викликають загибель 50 % піддослідних тварин (ГОСТ 12.1.044).

Система автоматичної пожежної сигналізації – система, в  якій тривога про пожежу може бути ініційована автоматично (ДСТУ ISO 7240-1:2007).

Система пожежогасіння - стаціонарний або транспортований комплекс технічних засобів, до складу якого входять один або кілька резервуарів для вогнегасної речовини, призначений для локалізування або ліквідування пожежі подаванням вогнегасної речовини до фіксованого об’єкта протипожежного захисту (ДСТУ 2273).

|1|2|3|4|5|6|7|8|9|10|11|12|13|14|15|16|17|18|