Главная > Законодательство > Нормы пожежної безпеки для пасажирських вагонів

 

Додаток 4
(рекомендований)

Методика випробувань  на  вогнестійкість  внутрішньовагонних протипожежних  конструкцій

1. Мета  випробування

Основна мета проведення вогневих випробувань полягає у визначенні фактичної межі вогнестійкості дослідних зразків протипожежних конструкцій, їхніх вузлів і деталей, призначених для застосування у пасажирських вагонах. Додатково у процесі випробувань може проводитись:
а) попереднє вивчення поводження при пожежі окремих елементів конструкцій;
б) перевірка надійності конструктивних рішень окремих вузлів і деталей в умовах дії вогню;
в) визначення фактичного перепаду температур у вузлах дверей, деталях кріплення і фіксації, замкових пристроях, стикових з’єднаннях.

2. Зразки і обладнання для випробувань

Випробування зразків протипожежних конструкцій повинні проводитись у випробувальних печах, які забезпечують створення режиму теплового навантаження і контроль необхідних параметрів у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.1.1-4 .
Зразки для випробувань на вогнестійкість мають бути виготовлені відповідно до вимог технічної документації при дотриманні технології, що застосовується на підприємстві-виготовлювачі.
Зразки для випробувань повинні по можливості мати розміри 2010 мм х 2540 мм, які забезпечують площу нагріву 4,65 м2. Попередня оцінка вогнестійкості окремих вузлів і деталей може здійснюватися на малогабаритних зразках.
Перед випробуваннями зразок повинен бути витриманий в умовах  відносної вологості 50-70% і температурі 20±5 оС на протязі 48 годин.
Система для вимірювання температури в печі повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.1.1-4.
Спосіб кріплення дослідних зразків до печі повинен забезпечувати непроникність для полум’я по всьому їхньому периметру в процесі проведення експерименту.

3. Температурний режим і тиск при випробуванні

3.1. В основу вогневих випробувань покладена міжнародна методика одностороннього нагріву дослідних зразків по температурному режиму стандартної пожежі, згідно якому середня температура у вогневій камері печі в  окремі моменти часу визначається залежністю:

                   Ts = 345 lg (8t + 1) + 20,    ( 4.1 )

де  t - час, що враховується від початку випробування, хв;
Ts - температура, яка відповідає часу t, оС.

3.2. Допустимі відхилення d середньої температури печі Tf від стандартного температурного режиму не повинні перевищувати таких значень:

а) ± 15%   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  для 0 < t ? 10
б) ± 15%  - 0,5 (t - 10). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  для 10 < t ? 30
в) ± 15%  - 0,83 (t - 30). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  для  30 < t ? 60
г) ± 2,5%   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . для t > 60

Відхилення d  розраховують за формулою

                         Tf  - Ts      
                   d  = ------- 100 % .                                                ( 4.2 )
                           Ts

3.3. Тиск у вогневій камері на рівні приблизно 1/3 висоти дослідного зразка в період випробування повинен бути рівний тиску в приміщенні, де встановлена піч.

4. Вимірювання температури на поверхні, що не нагрівається

4.1 Для вимірювання температури на необігрівальній поверхні зразка необхідно використовувати термопари з дроту діаметром від 0,5 до 0,75 мм типу ТХК або термопари інших типів (за ГОСТ 3044-84), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 300оС.
Вимірювальний (гарячий) спай кожної термопари повинен бути припаяний у центрі зовнішньої поверхні мідного диску діаметром 12 мм і завтовшки 0,2 мм, який прикріплюється до необігрівальної поверхні зразка у необхідному місці за допомогою шпильок, болтів та інших пристроїв і матеріалів, що забезпечують надійне кріплення диску. Мідний диск накривається зверху квадратною накладкою розміром 30 мм х 30 мм  з базальтового картону завтовшки 2 мм, що притискається до необігрівальної поверхні зразка металевою скобою або іншими можливими способами.
4.2. Встановлення термопар провадиться в таких місцях ненагрівальної  поверхні (див рис. 1):
а) одна термопара у центрі поверхні зразка (але за межею стику, якщо такий існує);
б) чотири термопари по одній приблизно у центрі кожної чверті площі зразка;
в) одна термопара на вертикальному стику;
г) у місцях, не перелічених вище, але в яких імовірна більш висока температура із-за конструктивних особливостей зразка.
За середню температуру береться середнє арифметичне значення температур, виміряних у точках, позначених в пунктах а) і б).
Реєстрація показань термопар здійснюється автоматично за допомогою електронних самописних потенціометрів.

5. Спостереження в період випробування

В період проведення вогневих випробувань повинен проводитись контроль за забезпеченням температурного режиму в печі, показаннями термопар на ненагрівальній поверхні, а також за появою ознак втрати вогнестійкості випробовуваного зразка.

1)

2)

Рисунок  4.1 Схема розміщення термопар на поверхні зразка, що не нагрівається:
1 - варіант зразка щитової конструкції;
2 - варіант зразка з дверми і деталями вагонної арматури;
а, б, в, г - точки встановлення термопар

Контроль полум’янепроникності зразків в процесі їхніх випробувань на вогнестійкість здійснюється з допомогою пристрою на основі ватного тампону розміром 100 мм х 100 мм х 20 мм,  виготовленого  у  відповідності  до вимог  ДСТУ Б В.1.1-4, який через кожні 5 хв. повинен підноситись до найбільш небезпечних місць ненагрівальної поверхні зразка, що випробовується (щілин, тріщин, зазору між полотном дверей і їх рамою тощо) і на протязі 30 с  утримуватись на відстані 25 мм від щілини.
Момент запалення ватного тампона характеризує втрату непроникності дослідного зразка для полум'я.
У процесі вогневих випробувань необхідно фіксувати всі зміни у поводженні дослідного зразка (виділення значної кількості диму, перекіс і викривлення дверного полотна, порушення елементів кріплення і фіксації тощо).
Перед початком, в процесі і після закінчення вогневих випробувань повинно проводитись фотографування дослідного зразка, ретельний огляд зовнішніх поверхонь, окремих конструктивних елементів і деталей кріплення тощо.

6. Граничний стан внутрішньовагонних протипожежних конструкцій з вогнестійкості

Граничний стан з вогнестійкості внутрішньовагонних протипожежних конструкцій, а також їхніх окремих вузлів і деталей в процесі досліджень визначається за ознакою втрати цілісності та втрати теплоізолюючої здатності.
Граничний стан за ознакою втрати цілісності є стан, за якого виконується одна з наступних умов:
загоряння  або тління зі  свіченням ватного тампона, що піднесений до  необігрівальної поверхні зразка в місця тріщин на відстань від 20 до 30 мм протягом проміжку часу від 10 до 30 с;
полум’я  на  необігрівальній поверхні зразка спостерігається протягом  проміжку часу не менше ніж 10 с.
Граничним станом  за ознакою втрати теплоізолюючої здатності є перевищення середньої температури на необігрівальній поверхні зразка над початковою середньою температурою цієї поверхні на 140оС або перевищення температури в довільній точці необігрівальної поверхні зразка над початковою температурою в цій точці на 225оС.

7. Оцінка результатів випробувань

7.1. За результат випробувань беруть межу вогнестійкості конструкції, що визначена за формулою

                      tfr = tmes - Dt,     ( 4.3 )

де      tfr   - межа вогнестійкості конструкції, хв;
tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення граничного стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових зразків, хв;
Dt  - похибка випробування, хв.

Значення похибки наводяться у стандартах на методи випробувань на вогнестійкість конструкцій конкретних типів. Якщо значення похибки Dt в стандарті не наведено, то його визначають за формулою

                     Dt  = 0,015  tmes + 3.  ( 4.4 )

7.2. Величину фактичної межі вогнестійкості допускається оцінювати по результатам випробувань тільки одного зразка, якщо вогнезахисні властивості даної конструкції заздалегідь перевірялися на малогабаритних зразках і по результатам інших випробувань.
Зразок визнається таким, що витримав випробування, якщо:
межа вогнестійкості за ознакою втрати цілісності становить не менше 20 хв. - для зразків міжкупейної перегородки і вогнезатримних фрамуг; не менше 30 хв. - для зразка перегородки між пасажирським салоном і купе провідників;
межа вогнестійкості за ознакою втрати теплоізолюючої здатності становить не менше 15 хв. 
Виняток складають металеві наскрізні деталі кріплення арматури, дверні замки, вентиляційні решітки, трубопровід, шибки вікон, температури прогріву яких не регламентуються.
7.3. Результати випробувань не можуть переноситись на конструкції, в яких як заміна були використані інші матеріали, а також на конструкції, в які було внесено конструктивні зміни або була змінена технологія їх виготовлення.

8. Правила оформлення результатів випробувань

Результати випробувань оформлюються протоколом або звітом.
Протокол випробувань (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробувань, а саме:
назву та адресу лабораторії, що проводила випробування;
дату випробувань;
найменування конструкції, зразки якої були випробувані;
назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;
перелік матеріалів та виробів, що були використані для виготовлення зразків, з  назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий, то це слід вказати;
ескізи, фотографії та опис зразків;
опис розташування термопар на зразках;
спосіб спирання та кріплення зразків у печі;
результати вимірювань температури у приміщенні, де знаходиться піч;
результати вимірювань температури у печі;
відомості про те, чи проводилися при випробуваннях вимірювання надлишкового тиску в печі;
результати вимірювань температури на зразках;
опис процесу визначення цілісності зразків з фіксацією у часі результатів визначення цілісності;
опис поведінки зразків у процесі випробувань;
час початку та закінчення випробувань і причину припинення випробувань;
оцінку результатів випробувань;
зазначення виду граничного стану зразків з вогнестійкості та межі вогнестійкості конструкції;
фотографії зразків після випробувань.

Заступник начальника Управління
воєнізованої охорони Укрзалізниці

М.С. Крамаренко

|1|2|3|4|5|6|7|8|9|10|11|12|13|14|15|16|17|18|